Хас - Забудь

Забудь!.. Забудь!..

Ти - кам'яна земля, навколо дикі квіти,
Знову мертва петля, хоч і не встиг злетіти,
Вкотре відлік з нуля, від нетрів до еліти,
Лід догорає до тла, холод так любить боліти...
Забрала в поета усі слова,
С*ка виїла нутро, скажи, де тоді голова?..
Знову впав, потопив на дно, хоч сам собі понаобіцяв
Не ставати на граблі, та доля місцями міняє нас,
І мене минає твій біль, ніби викидає в підпілля,
Доки догорає фітіль, як в фільмах вільно-повільно.
Ніби новина, ніби ні, ніби ми на глибині,
Важко здатись, та, щоб вижити, повинні!.