Ropan - Як Діти

Заблюще нема, чима я крокую вперед
Не знаю, що чекає, але мабуть як треба
Я по пам'яті прокурений малюю твій портрет
Воділяючи важливі лінії тільки для себе
Знаю, ти вже не згадає жодної з тих хвилин